лякливий

не (з) полохли́вого (лякли́вого, боязко́го і т. ін.) деся́тка (ро́ду). Хоробрий, сміливий, небоязкий. — Хлопець не полохливого десятка. А що поранило його, це ж не його провина (А. Головко); Видно, людина має свою думку і вдачею не з полохливого десятка (О. Гончар); Ми не лякливого десятка.., Є в нас міцна народна хватка (В. Іванович); — А ми не боїмось ..— Знаю, не полохливого роду (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. лякливий — лякли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. лякливий — Боязкий, полохливий, д. страшкий; (кінь) харапудливий.  Словник синонімів Караванського
3. лякливий — див. боязкий  Словник синонімів Вусика
4. лякливий — -а, -е. Який легко лякається, усього боїться. || Який виражає страх, боязнь. || Сповнений переляку, страху, побоювання. || у знач. ім. лякливий, -вого, ч. Той, якого легко сполохати; полохливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. лякливий — ЛЯКЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який легко лякається, усього боїться. Лякливий Янек Свєнціцький, бідний шляхтич, .. тихо схилився до пана Рогмунда (З. Тулуб); // Який виражає страх, боязнь. Владний крик, і клацання затвора, і лякливе лопотіння ніг... (В.  Словник української мови у 20 томах
6. лякливий — БОЯЗКИ́Й (який легко піддається почуттю страху), БОЯЗЛИ́ВИЙ рідше, БОЯГУ́ЗЛИВИЙ зневажл., СТРАХОПУ́ДЛИВИЙ підсил. розм., СТРАХОПУ́ДНИЙ підсил. розм.; ЛЯКЛИ́ВИЙ, ПОЛОХЛИ́ВИЙ підсил. (який постійно лякається); ТРЕМТЛИ́ВИЙ поет., ТРЕ́ПЕТНИЙ поет.  Словник синонімів української мови
7. лякливий — Лякли́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. лякливий — ЛЯКЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який легко лякається, усього боїться. Лякливий Янек Свєнціцький, бідний шляхтич, ..тихо схилився до пана Рогмунда (Тулуб, Людолови, І, 1957,18); // Який виражає страх, боязнь.  Словник української мови в 11 томах
9. лякливий — Лякливий, -а, -е Пугливый.  Словник української мови Грінченка