лякливо
ЛЯКЛИ́ВО.
Присл. до лякли́вий.
Борись з неправдою та злом!.. Не жди вінка, не жди пошани, Не повертай лякливо вбік! (П. Грабовський);
В очеретах лякливо кахкали лиски, тріпотінням крил сповіщаючи, що вони нас запримітили (Олесь Досвітній);
* Образно. В потуманілій від куряви хаті лякливо мигтів каганець (К. Гордієнко).
Словник української мови (СУМ-20)