Великий тлумачний словник сучасної мови

ляск

I -у, ч.

Те саме, що ляскання.

II -у, ч.

Те саме, що лящання.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. ляск — ляск 1 іменник чоловічого роду ляскання ляск 2 іменник чоловічого роду лящання  Орфографічний словник української мови
  2. ляск — ЛЯСК¹, у, ч. Те саме, що ля́скання. Ні, ця тишина не тихіша за гуки, розриви й обвали, за ляск запопадний зеніток, за брязкіт осколків о брук (М. Бажан); Залунав дворазовий різкий ляск. Се були два грімкі позаушники (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. ляск — ЛЯ́СКАННЯ (видавання коротких різких звуків при ударі, падінні тощо), ЛЯСК, ЛЯ́СКІТ, ЛЯСКОТНЯ́ розм.; ВИЛЯ́СКУВАННЯ (видавання гучних звуків); ЦЬВО́ХКАННЯ розм. (про батіг, різку й т. ін. — видавання різких, свистячих звуків).  Словник синонімів української мови
  4. ляск — Ляск, -ку, -кові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ляск — ЛЯСК¹, у, ч. Те саме, що ля́скання. Залунав дворазовий різкий ляск. Се були два грімкі позаушники (Фр., III, 1950, 239); — Канчуком було лясну — до самого краю мій ляск досягає!...  Словник української мови в 11 томах
  6. ляск — Ляск, -ку м. Звукъ хлопанія, щелканія. Що це за ляск? — Це на ставку хтось стріляє. Радом. у. Батіг без ляску. Ном. № 434, стр. 302.  Словник української мови Грінченка