ляск

ЛЯСК¹, у, ч. Те саме, що ля́скання.

Залунав дворазовий різкий ляск. Се були два грімкі позаушники (Фр., III, 1950, 239);

— Канчуком було лясну — до самого краю мій ляск досягає! (Мирний, IV, 1955, 220);

Корови з поля йдуть додому, їх підганяє чередник, — ляск батога і владний крик (Сос., II, 1958, 373).

ЛЯСК², у, ч. Те саме, що ляща́ння.

Враз піднявсь Страшенний дзвяк і ляск собачий (Фр., X, 1954, 344).

Значення в інших словниках

1. ляск — ляск 1 іменник чоловічого роду ляскання ляск 2 іменник чоловічого роду лящання  Орфографічний словник української мови
2. ляск — I -у, ч. Те саме, що ляскання. II -у, ч. Те саме, що лящання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ляск — ЛЯСК¹, у, ч. Те саме, що ля́скання. Ні, ця тишина не тихіша за гуки, розриви й обвали, за ляск запопадний зеніток, за брязкіт осколків о брук (М. Бажан); Залунав дворазовий різкий ляск. Се були два грімкі позаушники (І.  Словник української мови у 20 томах
4. ляск — ЛЯ́СКАННЯ (видавання коротких різких звуків при ударі, падінні тощо), ЛЯСК, ЛЯ́СКІТ, ЛЯСКОТНЯ́ розм.; ВИЛЯ́СКУВАННЯ (видавання гучних звуків); ЦЬВО́ХКАННЯ розм. (про батіг, різку й т. ін. — видавання різких, свистячих звуків).  Словник синонімів української мови
5. ляск — Ляск, -ку, -кові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. ляск — Ляск, -ку м. Звукъ хлопанія, щелканія. Що це за ляск? — Це на ставку хтось стріляє. Радом. у. Батіг без ляску. Ном. № 434, стр. 302.  Словник української мови Грінченка