ляхва

ляхва́

-и, ж., іст.

Збірн. до лях.

Значення в інших словниках

1. ляхва — ляхва́ іменник жіночого роду ляхи арх., зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. ляхва — ЛЯХВА́, и́, ж., заст., зневажл. Збірн. до лях. Бач, ярепудова збентежилась ляхва! (П. Гулак-Артемовський); А в мене ім'я не одно, а єсть їх до ката, .. Милостивим добродієм ляхва називає (Б. Лепкий).  Словник української мови у 20 томах
3. ляхва — ЛЯХВА́, и́, ж., іст. Збірн. до лях. Бач, ярепудова збентежилась ляхва! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 130).  Словник української мови в 11 томах
4. ляхва — Ляхва, -ви ж. соб. Поляки. З нас висисає кров жидова і ляхва. Левиц. Пов. 161. Підклонилися латиненій ляхві. К. Дз. 114.  Словник української мови Грінченка