ляхва

ляхва́

-и, ж., іст.

Збірн. до лях.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ляхва — ляхва́ іменник жіночого роду ляхи арх., зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. ляхва — ЛЯХВА́, и́, ж., заст., зневажл. Збірн. до лях. Бач, ярепудова збентежилась ляхва! (П. Гулак-Артемовський); А в мене ім'я не одно, а єсть їх до ката, .. Милостивим добродієм ляхва називає (Б. Лепкий). Словник української мови у 20 томах
  3. ляхва — ЛЯХВА́, и́, ж., іст. Збірн. до лях. Бач, ярепудова збентежилась ляхва! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 130). Словник української мови в 11 томах
  4. ляхва — Ляхва, -ви ж. соб. Поляки. З нас висисає кров жидова і ляхва. Левиц. Пов. 161. Підклонилися латиненій ляхві. К. Дз. 114. Словник української мови Грінченка