ляхва
ляхва́
іменник жіночого роду
ляхи
арх., зневажл.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ляхва — -и, ж., іст. Збірн. до лях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ляхва — ЛЯХВА́, и́, ж., заст., зневажл. Збірн. до лях. Бач, ярепудова збентежилась ляхва! (П. Гулак-Артемовський); А в мене ім'я не одно, а єсть їх до ката, .. Милостивим добродієм ляхва називає (Б. Лепкий). Словник української мови у 20 томах
- ляхва — ЛЯХВА́, и́, ж., іст. Збірн. до лях. Бач, ярепудова збентежилась ляхва! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 130). Словник української мови в 11 томах
- ляхва — Ляхва, -ви ж. соб. Поляки. З нас висисає кров жидова і ляхва. Левиц. Пов. 161. Підклонилися латиненій ляхві. К. Дз. 114. Словник української мови Грінченка