ліцензія

ліце́нзія

-ї, ж.

1》 Дозвіл, що надається на здійснення видів діяльності, які відповідно до діючого законодавства підлягають ліцензуванню.

2》 Дозвіл, що надається державними органами на право торговельного і т. ін. обміну між країнами.

3》 Дозвіл на право використання технічного досягнення, що надається на підставі ліцензійного договору або судового чи адміністративного рішення компетентного державного органу.

Безпатентна ліцензія — ліцензія, що її видають на технічне досягнення, яке з яких-небудь причин ще не запатентоване або взагалі не підлягає патентному захисту.

Валютна ліцензія — дозвіл, що його видає центральний банк комерційному банку на кредитно-розрахункове обслуговування зовнішньоекономічних, валютних операцій.

Патентна ліцензія — ліцензія, яка видається на запатентоване технічне досягнення.

Разова (індивідуальна) ліцензія — разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення конкретної операцї конкретним суб'єктом.

Значення в інших словниках

1. ліцензія — Ліце́нзія: — свобода, права, дозвіл [51]  Словник з творів Івана Франка
2. ліцензія — ліце́нзія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. ліцензія — ЛІЦЕНЗІЯ – ЛІЦЕНЦІЯ Ліцензія, -ї, ор. -єю. Дозвіл на право торговельного обміну, використання чогось тощо. Ліценція. Зниження тарифного мита тощо.  Літературне слововживання
4. ліцензія — див. ДОЗВІЛ.  Словник синонімів Караванського
5. ліцензія — [л'іцен'з'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
6. ліцензія — Дозвіл  Словник чужослів Павло Штепа
7. ліцензія — ЛІЦЕ́НЗІЯ, ї, ж. 1. Документ державного зразка, що засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.  Словник української мови у 20 томах
8. ліцензія — (англ. license) 1. дозвіл, що видається компетентними державними органами на здійснення деяких видів господарської діяльності (наприклад, торгівлі чи промислів), зокрема, зовнішньоторговельних операцій.  Економічний словник
9. ліцензія — ліце́нзія (від лат. licentia – свобода, право) 1. Дозвіл, що надається державним органам, на право ввозу товарів з-за кордону й вивозу їх за кордон. 2. Патентна Л. – надання права здійснювати і використовувати чиїсь винаходи, на які видано патент.  Словник іншомовних слів Мельничука
10. ліцензія — I угода, в якій власник патенту уповноважує ін. особу на реалізацію його винаходу. II офіційний дозвіл на різновид діяльності, яка не може бути здійснювана самочинно (полювання, видобуток корисних копалин, торгівля спиртним і т.п.).  Універсальний словник-енциклопедія
11. ліцензія — ДО́ЗВІЛ (ствердження права на здійснення чогось), ЗГО́ДА, СА́НКЦІЯ перев. книжн., ПРИЗВО́ЛЕ́ННЯ заст., ПРИ́ЗВІЛ заст.; БЛАГОСЛОВЕ́ННЯ, БЛАГОСЛОВЕ́НСТВО (перев.  Словник синонімів української мови
12. ліцензія — Ліце́нзія, -зії, -зією (дозвіл)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
13. ліцензія — ЛІЦЕ́НЗІЯ, ї, ж. Дозвіл, що надається державними органами на право торговельного і т. ін. обміну між країнами; // Такий дозвіл на право використання чого-небудь. Силікальцит крокує далеко за межі нашої країни.  Словник української мови в 11 томах
14. ліцензія — рос. лицензия 1. Спеціальний дозвіл, виданий відповідними органами державної влади на право здійснення експортно-імпортних операцій з продажу-закупівлі (ут. ч. транзиту) окремих видів ліцензованих (регульованих.  Eкономічна енциклопедія