ліценціат
ліценціа́т
-а, ч.
1》 У середньовічних університетах – викладач, який одержав право читати лекції, але ще не захистив докторську дисертацію.
2》 Перший учений ступінь у ряді країн Західної Європи і Латинської Америки, що дається на 3-4-му році навчання у вищому навчальному закладі з правом заміщати посаду викладача середнього навчального закладу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови