перший учений ступінь у деяких закордонних університетах.
Eкономічна енциклопедія
Значення в інших словниках
ліценціат —
ліценціа́т іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
ліценціат —
А. 1. У середньовічних університетах – викладач, який дістав право читати лекції до захисту докторської дисертації. 2. Перший учений ступінь у деяких країнах, що присвоюється на третьому-четвертому році навчання у вищому навчальному закладі і дає право викладати в середньому закладі.
Літературне слововживання
ліценціат —
-а, ч. 1》 У середньовічних університетах – викладач, який одержав право читати лекції, але ще не захистив докторську дисертацію. 2》 Перший учений ступінь у ряді країн Західної Європи і Латинської Америки...
Великий тлумачний словник сучасної мови
ліценціат —
ЛІЦЕНЦІА́Т, а, ч. 1. У середньовічних університетах – викладач, який дістав право читати лекції до захисту докторської дисертації. Благаю вас, пане, .. не вбивайте мене, бо то було б велике святокрадство: адже я ліценціат і дістав уже висвяту (М.
Словник української мови у 20 томах
ліценціат —
ліценціа́т (від лат. licentiatus – звільнений, відпущений) перший учений ступінь у деяких закордонних університетах.
Словник іншомовних слів Мельничука