магнітографія

магнітогра́фія

-ї, ж.

Отримання на папері відбитків букв, цифр та ін. знаків за допомогою магнітного порошку, що переноситься з проміжного носія запису на поверхню паперу.

Значення в інших словниках

1. магнітографія — магнітогра́фія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. магнітографія — МАГНІТОГРА́ФІЯ, ї, ж. Спосіб одержання на звичайному папері відбитків літер, цифр та інших знаків за допомогою магнітного порошку. Найчастіше магнітографія реалізується за так званою схемою з проміжним магнітним носієм (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах