магнітографія

МАГНІТОГРА́ФІЯ, ї, ж.

Спосіб одержання на звичайному папері відбитків літер, цифр та інших знаків за допомогою магнітного порошку.

Найчастіше магнітографія реалізується за так званою схемою з проміжним магнітним носієм (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. магнітографія — магнітогра́фія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. магнітографія — -ї, ж. Отримання на папері відбитків букв, цифр та ін. знаків за допомогою магнітного порошку, що переноситься з проміжного носія запису на поверхню паперу.  Великий тлумачний словник сучасної мови