Значення в інших словниках
-
майданник —
майда́нник іменник чоловічого роду, істота смоляр рідко
Орфографічний словник української мови
-
майданник —
МАЙДА́ННИК, а, ч. 1. розм. Те саме, що майда́нівець. Підгодовували приїжджих майданників в основному кияни-доброчинці. Приносили гроші, закуповували харчі (з газ.). 2. заст. Смоляр. Жив собі дід та баба; дід служив на майдані майданником, а баба сиділа дома, мички пряла (з переказу).
Словник української мови у 20 томах
-
майданник —
МАЙДА́ННИК, а, ч., заст. Смоляр. Жив собі дід та баба; дід служив на майдані майданником, а баба сиділа дома, мички пряла (Укр. дит. фольк., 1962, 114).
Словник української мови в 11 томах
-
майданник —
Майданник, майданчик, -ка м. Служащій на заводѣ для гонки смолы. Майданчики-окаянчики, да гірка ваша доля: не вмієте хліба-соли їсти да із чорного поля. Мет. 466. Дід служив на майдані майданчиком. Рудч. Ск. II. 13.
Словник української мови Грінченка