майнути
майну́ти
-ну, -неш, док.
1》 чим. Однокр. до маяти 2); махнути.
2》 З'явитися на короткий час і зникнути; мигнути.
|| Блиснути (у 1 знач.).
|| перен. Раптом і ненадовго з'явитись у свідомості, уяві тощо.
|| безос.
3》 розм. Швидко минути (про час).
4》 розм. Швидко побігти, полетіти тощо куди-небудь.
|| фам. Поїхати, відправитися куди-небудь.
|| фам. Утекти.
5》 рідко. Однокр. до маяти 4); повіяти, війнути.
Великий тлумачний словник сучасної української мови