майнути —
див. бігти; іти
Словник синонімів Вусика
майнути —
-ну, -неш, док. 1》 чим. Однокр. до маяти 2); махнути. 2》 З'явитися на короткий час і зникнути; мигнути. || Блиснути (у 1 знач.). || перен. Раптом і ненадовго з'явитись у свідомості, уяві тощо. || безос. 3》 розм. Швидко минути (про час). 4》 розм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
майнути —
МАЙНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. чим. Однокр. до ма́яти 2; махнути (у 1 знач.). Вийшов Хо на галяву, сперся на сучкуватий костур, майнув довгою бородою – і повіяв од неї тихий вітрець (М.
Словник української мови у 20 томах
майнути —
вирина́ти (встава́ти, сплива́ти) / ви́ринути (вста́ти, спливти́, сплисти́, майну́ти і т. ін.) в па́м’яті чиїй, кого і без додатка. Несподівано, мимоволі пригадуватися. Виринало в пам’яті напівзабуте, про що чув од мами або од баби своєї (М.
Фразеологічний словник української мови
майнути —
МАХА́ТИ (робити рухи, помахи чимось у повітрі; помахом подавати знак наблизитись, виконати якусь дію тощо), ВИХА́ТИ, ВІ́ЯТИ, МА́ЯТИ, ПОВІВА́ТИ розм., МОТА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
майнути —
МАЙНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. чим. Однокр. до ма́яти 2; махнути. Вийшов Хо на галяву, сперся на сучкуватий костур, майнув довгою бородою — і повіяв од неї тихий вітрець (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
майнути —
Майнути, -ну, -неш гл. 1) Махнуть. Вийшла ж вона за ворота хусточков майнула. Гол. І. 60. 2) Мелькнуть. І перед моїми очима майнули, як мрія, картини Макарта. Левиц. І. Щось наче майнуло поуз вікно. Г. Барв. 299.
Словник української мови Грінченка