Орфоепічний словник української мови

майновий

майнови́й

[майновий]

м. (на) -вому/-ноув'ім, мн. -ноув'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. майновий — майнови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. майновий — -а, -е. Прикм. до майно 1). || Стос. до володіння майном. Майнові відносини. Майновий ценз — показник, який характеризує кількість майна, що належить даній особі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. майновий — МАЙНОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до майно́ 1. Багатства, що добувалися у війнах, сприяли майновому розшаруванню, яке порушувало традиційні підвалини суспільства (з наук. літ.); Одним з основних видів майнових прав є право власності (з навч. літ.); // Стос.  Словник української мови у 20 томах
  4. майновий — МАЙНОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до майно́ 1. Майнова частка дорослих синів [у скіфів].. могла бути виділена за життя батьків (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 150); // Стос. до володіння майном.  Словник української мови в 11 томах