майка

ма́йка

[майка]

-йки^е, д. і м. -йц'і, мн. майки^е/ майки, майок

дв'і майки^е

Значення в інших словниках

1. майка — ма́йка: — зайти з майки: підійти до кого хитрощами [VII] — Зайти з ма́йки: підійти хитрощами [19] — заїхати з майки: перехитрити підступними запитаннями, спантеличити [II] зайіхати з ма́йки: одурачить [ІФ,1890]  Словник з творів Івана Франка
2. майка — ма́йка 1 іменник жіночого роду сорочка ма́йка 2 іменник жіночого роду, істота жук  Орфографічний словник української мови
3. майка — I -и, ж. Трикотажна сорочка без рукавів і коміра. II -и, ж., ент. Весняний безкрилий жук родини наривникових.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. майка — МА́ЙКА¹, и, ж. Трикотажна сорочка без рукавів і коміра. Входить Пронашка. Він з купання, рушник через плече, з-під свіжої майки темніють міцні засмаглі груди (І.  Словник української мови у 20 томах
5. майка — Ма́йка, -йки, -йці; майки́, -йо́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. майка — МА́ЙКА¹, и, ж. Трикотажна сорочка без рукавів і коміра. Входить Пронашка. Він з купання, рушник через плече, з-під свіжої майки темніють міцні засмаглі груди (Мик.  Словник української мови в 11 томах
7. майка — Майка, -ки ж. 1) Шпанская муха. Lytta visicatoria. Вх. Пч. І. 7. 2) — олійна. Майская букашка. Meloi proscarabeus. Желех.  Словник української мови Грінченка