майка
МА́ЙКА¹, и, ж. Трикотажна сорочка без рукавів і коміра.
Входить Пронашка. Він з купання, рушник через плече, з-під свіжої майки темніють міцні засмаглі груди (Мик., І, 1957, 240);
Покотився по зеленому полю футбольний м’яч, і замайоріли по полю різноколірні майки…. (Вишня, І, 1956, 405).
МА́ЙКА², и, ж., ент. (Meloe). Весняний безкрилий жук родини наривникових.
Майка — досить великий жук, личинки якого, оселяючись у квітках, нападають на бджіл, впиваються в їх тіло й живляться їхніми соками (Бджільн., 1956, 72).
Словник української мови (СУМ-11)