майка
МА́ЙКА¹, и, ж.
Трикотажна сорочка без рукавів і коміра.
Входить Пронашка. Він з купання, рушник через плече, з-під свіжої майки темніють міцні засмаглі груди (І. Микитенко);
Покотився по зеленому полю футбольний м'яч, і замайоріли по полю різноколірні майки... (Остап Вишня);
Капітан, високий, худорлявий чоловік у майці, з глибоким шрамом на підборідді, стояв із зв'язаними руками й тупо дивився собі під ноги (Ю. Бедзик);
Я мав на собі лише майку і спортивні штани. Тож я біг, щоб зігрітися (Ю. Іздрик).
МА́ЙКА², и, ж.
Весняний безкрилий жук родини наривникових.
Майка – досить великий жук, личинки якого, оселяючись у квітках, нападають на бджіл, впиваються в їх тіло й живляться їхніми соками (з наук.-попул. літ.);
Жук майка втратив крила і здатність літати. Маленькі рудиментарні надкрила у нього ледь прикривають основу черевця (з навч. літ.).
МА́ЙКА³, и, ж., діал.
Мавка (у 1 знач.).
Простежується певна відмінність уявлень про нявок (майок) і лісних (з наук. літ.);
До прихильних людині фантастичних істот належали у віруваннях населення Бойківщини майки – вразливі лісові дівчата, подібні до русалок (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)