майна
МА́ЙНА¹, виг.
У мові будівельників, моряків і т. ін. – команда під час вантажних робіт, що означає: “спускай!”, “донизу!”; протилежне віра (див. ві́ра²).
Вони трощили сарай за власним проектом. – Дай молоток! – Тягни дошку! – Ану, кинь обценьки! – Обережно! – Майна! Віра! (Г. Усач);
Там, куди опускалася панель, стояли двоє монтажників у брезентових робах і в касках .. Високий піднятою догори рукою у лапатій брезентовій рукавиці подавав кранівникові сигнали: “Майна!”, “Віра!”, “Ліво!”, “Право!” (В. Нестайко).
МА́ЙНА² , и, ж., гідр.
Ділянка чистої води в нерухомому льодяному покриві річки; ополонка.
Майни утворюються на річках в місцях зі швидкою течією, у зонах виходу ґрунтових вод (з навч. літ.).
МА́ЙНА³, и, ж.
Тропічний азійський птах родини шпакових.
Майна полює на мишенят, пуголовків, жаб і ящірок, руйнує гнізда інших птахів (з наук.-попул. літ.);
Краще всіх навчаються “розмовляти” африканський папуга й індійський птах майна (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)