малоліття

малолі́ття

-я, с.

Дитячий вік, вік підлітка: недоліття.

Значення в інших словниках

1. малоліття — малолі́ття іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. малоліття — МАЛОЛІ́ТТЯ, я, с. Дитячий вік, вік підлітка; неповноліття. – Лише юні етноси та марнолюбні душі жадають негайної слави. Слава – то свідоцтво малоліття (О.  Словник української мови у 20 томах
3. малоліття — МАЛОЛІ́ТТЯ (дитячий вік; вік підлітка), НЕДОЛІ́ТТЯ розм., МАЛОЛІ́ТСТВО розм. Ми забули на час Малоліття своє. Зате молодість в нас І сьогодні ще є! (В. Бичко).  Словник синонімів української мови
4. малоліття — МАЛОЛІ́ТТЯ, я, с. Дитячий вік, вік підлітка; недоліття. Користуючись їх [синів князя Романа] малоліттям, галицькі бояри намагалися захопити владу (Іст. СРСР, І, 1956, 57).  Словник української мови в 11 томах