ман

-а, ч., філос.

Категорія екзистенціалізму, запроваджена для позначення суспільного буття, що тлумачиться як "повсякденність існування", "несправжнє буття".

Значення в інших словниках

1. ман — А, ч., див. мен.  Словник сучасного українського сленгу
2. ман — МАН. Друга частина складного слова, що означає особу чоловічої статі, яка має пристрасть до того, що виражено в першій частині слова, напр.: англоман, балетоман, графоман і т. ін.  Словник української мови в 11 томах
3. ман — рос. ...ман у складних словах відповідає поняттю "безмежно захоплений", "пристрасний поцінувач", напр. гурман.  Eкономічна енциклопедія