мана
мана́
-и, ж.
1》 Уявний образ кого-, чого-небудь, що ввижається комусь; привид, примара.
|| перен.
2》 розм. За уявленнями упереджених людей – те, що навіяне злим духом.
|| перен. Щось незрозуміле, незбагненне.
Великий тлумачний словник сучасної української мови