мандрьоха
мандрьо́ха
-и.
1》 ч. і ж., зневажл. Те саме, що волоцюга 1); бродяга.
2》 ж. Розпусна жінка.
Великий тлумачний словник сучасної української мовимандрьо́ха
-и.
1》 ч. і ж., зневажл. Те саме, що волоцюга 1); бродяга.
2》 ж. Розпусна жінка.
Великий тлумачний словник сучасної української мови