мантяр мантя́р -а, ч., зах. Ошуканець, пройдисвіт. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках мантяр — Мантя́р, -ра м. Обманщикъ, мошенникъ. Вх. Зн. 35. Словник української мови Грінченка