мантяр
мантя́р
-а, ч., зах.
Ошуканець, пройдисвіт.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мантяр — Мантя́р, -ра м. Обманщикъ, мошенникъ. Вх. Зн. 35. Словник української мови Грінченка