мантяр

Мантя́р, -ра

м. Обманщикъ, мошенникъ. Вх. Зн. 35.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мантяр — -а, ч., зах. Ошуканець, пройдисвіт. Великий тлумачний словник сучасної мови