Великий тлумачний словник сучасної мови

манячливий

манячли́вий

-а, -е, розм., рідко.

Те саме, що маячний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. манячливий — манячли́вий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. манячливий — МАНЯЧЛИ́ВИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що маячни́й. Горді пальми. Думні лаври... Манячливий кипарис. Океан тропічних квітів... Ще й цвіте цитринний ліс... (А.  Словник української мови у 20 томах
  3. манячливий — МАНЯЧЛИ́ВИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що маячни́й. Замість думок насувались якісь неясні манячливі образи (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 122).  Словник української мови в 11 томах