манячливий

МАНЯЧЛИ́ВИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що маячни́й.

Замість думок насувались якісь неясні манячливі образи (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 122).

Значення в інших словниках

1. манячливий — манячли́вий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. манячливий — -а, -е, розм., рідко. Те саме, що маячний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. манячливий — МАНЯЧЛИ́ВИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що маячни́й. Горді пальми. Думні лаври... Манячливий кипарис. Океан тропічних квітів... Ще й цвіте цитринний ліс... (А.  Словник української мови у 20 томах