1. Словник української мови в 11 томах

манячливий

МАНЯЧЛИ́ВИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що маячни́й.

Замість думок насувались якісь неясні манячливі образи (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 122).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. манячливий — манячли́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. манячливий — -а, -е, розм., рідко. Те саме, що маячний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. манячливий — МАНЯЧЛИ́ВИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що маячни́й. Горді пальми. Думні лаври... Манячливий кипарис. Океан тропічних квітів... Ще й цвіте цитринний ліс... (А. Словник української мови у 20 томах