1. Словник української мови в 11 томах

манячіти

МАНЯЧІ́ТИ див. МАНЯ́ЧИ́ТИ.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. манячіти — манячі́ти дієслово недоконаного виду маячити; майоріти розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. манячіти — МАНЯЧІ́ТИ див. маня́чи́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. манячіти — ВИДНІ́ТИСЯ (бути видним, приступним зорові), ВИДНІ́ТИ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ВБАЧА́ТИСЯ (УБАЧА́ТИСЯ) розм.; ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, МАЛЮВА́ТИСЯ рідше, ВИРИСО́ВУВАТИСЯ, ВИКАРБО́ВУВАТИСЯ, КРАСУВА́ТИСЯ (бути виразно видним); МРІ́ТИ, МРІ́ТИСЯ, МАЯ́ЧИ́ТИ, МАЯЧІ́ТИ... Словник синонімів української мови