1. Орфографічний словник української мови

манячіти

манячі́ти

дієслово недоконаного виду

маячити; майоріти

розм., рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. манячіти — МАНЯЧІ́ТИ див. маня́чи́ти. Словник української мови у 20 томах
  2. манячіти — ВИДНІ́ТИСЯ (бути видним, приступним зорові), ВИДНІ́ТИ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ВБАЧА́ТИСЯ (УБАЧА́ТИСЯ) розм.; ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, МАЛЮВА́ТИСЯ рідше, ВИРИСО́ВУВАТИСЯ, ВИКАРБО́ВУВАТИСЯ, КРАСУВА́ТИСЯ (бути виразно видним); МРІ́ТИ, МРІ́ТИСЯ, МАЯ́ЧИ́ТИ, МАЯЧІ́ТИ... Словник синонімів української мови
  3. манячіти — МАНЯЧІ́ТИ див. МАНЯ́ЧИ́ТИ. Словник української мови в 11 томах