манячливий
МАНЯЧЛИ́ВИЙ, а, е, розм., рідко.
Те саме, що маячни́й.
Горді пальми. Думні лаври... Манячливий кипарис. Океан тропічних квітів... Ще й цвіте цитринний ліс... (А. Кримський);
Дикий, безглуздий наказ, котрий міг породити тільки його гарячковий, манячливий мозок. – До зброї! Всіх загнати в камери! (О. Бердник);
Замість думок насувались якісь неясні манячливі образи (Ю. Бедзик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- манячливий — манячли́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- манячливий — -а, -е, розм., рідко. Те саме, що маячний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- манячливий — МАНЯЧЛИ́ВИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що маячни́й. Замість думок насувались якісь неясні манячливі образи (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 122). Словник української мови в 11 томах