маркітант

маркіта́нт

-а, ч.

В арміях 18-19 ст. – особа, що торгувала харчами, напоями та дрібними предметами солдатського вжитку.

Значення в інших словниках

1. маркітант — маркіта́нт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. маркітант — Торгівець, мендляр  Словник чужослів Павло Штепа
3. маркітант — МАРКІТА́НТ, а, ч. При арміях XVIII–XIX ст. – особа, що торгувала харчами, напоями та дрібними предметами солдатського вжитку. Навкруг шопи кипіли самовари, всередині порались маркітанти, дерли з нас по карбованцю за фунт цукру (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. маркітант — маркіта́нт (нім. Marketender, від італ. mercantante – торговець) дрібний торговець їстівними припасами і предметами солдатського вжитку, який супроводив у минулі часи армію.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. маркітант — МАРКІТА́НТ, а, ч. При армії XVIII — XIX ст. — особа, що торгувала харчами, напоями та дрібними предметами солдатського вжитку.  Словник української мови в 11 томах
6. маркітант — рос. маркитант історичний термін. що означає: дрібний торговець продуктами харчування і предметами солдатського вжитку який супроводжував армію під час походу. Жінка у цій ролі називалась .маркітанткою.  Eкономічна енциклопедія