Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
марнолюбний —
марнолю́бний прикметник рідко
Орфографічний словник української мови
марнолюбний —
МАРНОЛЮ́БНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що пиха́тий; гонористий. – Лише юні етноси та марнолюбні душі жадають негайної слави. Слава – то свідоцтво малоліття (О. Бердник).
Словник української мови у 20 томах
марнолюбний —
ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил.
Словник синонімів української мови
марнолюбний —
МАРНОЛЮ́БНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що пиха́тий 1; гонористий.
Словник української мови в 11 томах