марнославний

марносла́вний

-а, -е.

Те саме, що пихатий 1); гонористий.

Значення в інших словниках

1. марнославний — марносла́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. марнославний — МАРНОСЛА́ВНИЙ, а, е. Те саме, що пиха́тий; гонористий. Я добре знав від професора Блоунека весь перебіг трагедії виправи Нобіле, і заворушилося тепер у мене змішане почуття жалю й осуду до марнославного генерала (Р. Іваничук).  Словник української мови у 20 томах
3. марнославний — ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
4. марнославний — МАРНОСЛА́ВНИЙ, а, е. Те саме, що пиха́тий 1; гонористий.  Словник української мови в 11 томах