марнославний
МАРНОСЛА́ВНИЙ, а, е.
Те саме, що пиха́тий; гонористий.
Я добре знав від професора Блоунека весь перебіг трагедії виправи Нобіле, і заворушилося тепер у мене змішане почуття жалю й осуду до марнославного генерала (Р. Іваничук).
Словник української мови (СУМ-20)