Великий тлумачний словник сучасної мови

марнословити

марносло́вити

-влю, -виш; мн. марнословлять; недок.

Говорити багато, беззмістовно про щось, не варте уваги; базікати, теревенити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. марнословити — марносло́вити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. марнословити — див. говорити  Словник синонімів Вусика
  3. марнословити — МАРНОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. марносло́влять; недок. Говорити багато, беззмістовно про щось, не варте уваги; базікати, теревенити. I де тiльки того люду береться на ярмарку?! I як вiн не загубиться в отiй рухливiй кашi, що розбухає, ..  Словник української мови у 20 томах
  4. марнословити — БАЗІ́КАТИ розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), РОЗБАЗІ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАТЯ́КАТИ зневажл., РОЗПАТЯ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАСТАЛА́КАТИ зневажл., ПАЩЕКУВА́ТИ зневажл., ГАЛДИ́КАТИ зневажл.  Словник синонімів української мови
  5. марнословити — МАРНОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. марносло́влять; недок. Говорити багато, беззмістовно про щось, не варте уваги; базікати, теревенити.  Словник української мови в 11 томах