марнословець

марносло́вець

-вця, ч.

Те саме, що марнослов.

Значення в інших словниках

1. марнословець — марносло́вець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. марнословець — див. балакучий; брехливий  Словник синонімів Вусика
3. марнословець — МАРНОСЛО́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. Те саме, що марносло́в. Багато бо є неслухняних, марнословців, зводників, особливо ж з обрізаних, їм треба уста затуляти: вони цілі доми баламутять, навчаючи, чого не належить (Біблія. Пер. І. Огієнка).  Словник української мови у 20 томах