Значення в інших словниках
-
мата —
ма́та іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
мата —
Мачула, постілка, доріжка, помістка
Словник чужослів Павло Штепа
-
мата —
МА́ТА, и, ж. 1. Сплетене із соломи або очерету покривало, підстилка тощо. Дістав [Нур] з кишені ключик і відімкнув чималеньку, обковану залізом скриньку, що непомітно стояла в кутку, накрита солом'яною матою (Д.
Словник української мови у 20 томах
-
мата —
МА́ТА, и, ж. 1. Сплетене із соломи або очерету покривало, підстилка тощо. Дістав [Нур] з кишені ключик і відімкнув чималеньку, обковану залізом скриньку, що непомітно стояла в кутку, накрита солом’яною матою (Ткач, Арена, 1960, 51); На токах...
Словник української мови в 11 томах
-
мата —
Мата, -ти ж. Родъ толстой рогожи изъ соломы.
Словник української мови Грінченка