махінатор

махіна́тор

-а, ч., розм., зневажл.

Той, хто займається махінаціями.

Значення в інших словниках

1. махінатор — махіна́тор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. махінатор — див. брехливий  Словник синонімів Вусика
3. махінатор — МАХІНА́ТОР, а, ч. Той, хто займається махінацією; шахрай. – Мене всі махінатори знають! Не чув? (О. Чорногуз).  Словник української мови у 20 томах