Орфографічний словник української мови

махінатор

махіна́тор

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. махінатор — див. брехливий  Словник синонімів Вусика
  2. махінатор — -а, ч., розм., зневажл. Той, хто займається махінаціями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. махінатор — МАХІНА́ТОР, а, ч. Той, хто займається махінацією; шахрай. – Мене всі махінатори знають! Не чув? (О. Чорногуз).  Словник української мови у 20 томах