махінатор

махіна́тор

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. махінатор — див. брехливий Словник синонімів Вусика
  2. махінатор — -а, ч., розм., зневажл. Той, хто займається махінаціями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. махінатор — МАХІНА́ТОР, а, ч. Той, хто займається махінацією; шахрай. – Мене всі махінатори знають! Не чув? (О. Чорногуз). Словник української мови у 20 томах