1. Словник української мови у 20 томах

махінатор

МАХІНА́ТОР, а, ч.

Той, хто займається махінацією; шахрай.

– Мене всі махінатори знають! Не чув? (О. Чорногуз).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. махінатор — махіна́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. махінатор — див. брехливий Словник синонімів Вусика
  3. махінатор — -а, ч., розм., зневажл. Той, хто займається махінаціями. Великий тлумачний словник сучасної мови