Значення в інших словниках
-
мелькати —
мелька́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
мелькати —
Бликати, бликнути, вибликувати, вибликнути, повибликувати, забликати, збликувати, збликнути, блимати, блимнути, виблимувати, виблимнути, заблимати, зблимувати, зблимати, блискати, блиснути, блисконути, виблискувати, виблиснути, зблискувати, зблискнути...
Словник чужослів Павло Штепа
-
мелькати —
МЕЛЬКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Те саме, що мигті́ти 1. Схаменулись нехрещені. Дивляться – мелькає, Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Т. Шевченко); У натовпі мелькала сіренька борідка Молибоги (І.
Словник української мови у 20 томах
-
мелькати —
МИГТІ́ТИ (з'являтися на короткий час і зникати з поля зору; перен. — швидко, зненацька з'являтися в свідомості), МИГА́ТИ, МЕЛЬКА́ТИ, МИГОТА́ТИ (МИГОТІ́ТИ) підсил., МЕЛЬКОТІ́ТИ підсил., МАЙОРІ́ТИ, МИГКОТІ́ТИ підсил. діал.; МЕРЕХТІ́ТИ, РЯХТІ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
мелькати —
МЕЛЬКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Те саме, що мигті́ти 1. Схаменулись нехрещені. Дивляться — мелькає, Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевч., І, 1951, 6); У натовпі мелькала сіренька борідка Молибоги (Мик.
Словник української мови в 11 томах
-
мелькати —
Мелька́ти, -ка́ю, -єш, одн. в. мелькну́ти, -ну́, -не́ш гл. Мелькать, мелькнуть. І хвіст мелькнув. Ном. № 1890.
Словник української мови Грінченка