Великий тлумачний словник сучасної мови

мерзинець

мерзине́ць

-нця, ч., зах.

Погана, гидка річ.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. мерзинець — Мерзине́ць, -нця́ м. Плохая, гадкая вещь. Ой а вінець-мерзинець, а хусточка мати, треба єй шанувати. Гол. IV. 392.  Словник української мови Грінченка