Словник української мови Грінченка

мерзинець

Мерзине́ць, -нця́

м. Плохая, гадкая вещь. Ой а вінець-мерзинець, а хусточка мати, треба єй шанувати. Гол. IV. 392.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. мерзинець — -нця, ч., зах. Погана, гидка річ.  Великий тлумачний словник сучасної мови