Великий тлумачний словник сучасної мови

меркотати

меркота́ти

-оче і меркотіти, -тить, недок., діал.

Підсил. до меркати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. меркотати — Меркота́ти: — мерехтіти [25]  Словник з творів Івана Франка
  2. меркотати — меркота́ти дієслово недоконаного виду мерехтіти діал.  Орфографічний словник української мови
  3. меркотати — МЕРКОТА́ТИ, о́че і МЕРКОТІ́ТИ, ти́ть, недок., діал. Підсил. до мерка́ти. Свічка меркоче, мов догасаюче життя (І. Франко); В очах ідіота меркотіла скажена ненависть (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  4. меркотати — МИГТІ́ТИ (з'являтися на короткий час і зникати з поля зору; перен. — швидко, зненацька з'являтися в свідомості), МИГА́ТИ, МЕЛЬКА́ТИ, МИГОТА́ТИ (МИГОТІ́ТИ) підсил., МЕЛЬКОТІ́ТИ підсил., МАЙОРІ́ТИ, МИГКОТІ́ТИ підсил. діал.; МЕРЕХТІ́ТИ, РЯХТІ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. меркотати — МЕРКОТА́ТИ, о́че і МЕРКОТІ́ТИ, ти́ть, недок., діал. Підсил. до мерка́ти. Свічка меркоче, мов догасаюче життя (Фр., VII, 1951, 148); В очах ідіота меркотіла скажена ненависть (Фр., II, 1950, 277).  Словник української мови в 11 томах