меркотати
МЕРКОТА́ТИ, о́че і МЕРКОТІ́ТИ, ти́ть, недок., діал.
Підсил. до мерка́ти.
Свічка меркоче, мов догасаюче життя (І. Франко);
В очах ідіота меркотіла скажена ненависть (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)МЕРКОТА́ТИ, о́че і МЕРКОТІ́ТИ, ти́ть, недок., діал.
Підсил. до мерка́ти.
Свічка меркоче, мов догасаюче життя (І. Франко);
В очах ідіота меркотіла скажена ненависть (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)