металофон

металофо́н

-а, ч.

Ударний музичний інструмент, який складається з ряду металевих пластинок, підібраних за звучанням у певному порядку, по яких ударяють дерев'яними молоточками. Грати на металофоні.

Значення в інших словниках

1. металофон — металофо́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. металофон — МЕТАЛОФО́Н, а, ч. Ударний музичний інструмент, який складається з ряду металевих пластинок, підібраних за звучанням у певному порядку, по яких ударяють дерев'яними молоточками. Грати на металофоні.  Словник української мови у 20 томах
3. металофон — металофо́н (від метал і ...фон) музичний інструмент, в якому джерелом звуку є підібрані в лад металеві платівки, а звук виникає під ударами молоточків або паличок. Інша назва – дзвіночки.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. металофон — МЕТАЛОФО́Н, а, ч. Ударний музичний інструмент, який складається з ряду металевих пластинок, підібраних за звучанням у певному порядку, по яких ударяють дерев’яними молоточками. Грати на металофоні.  Словник української мови в 11 томах